Нещодавно  відбулася виїзна Координаційна рада з питань місцевого самоврядування при голові районної ради. Учасники Координаційної ради на чолі з головою районної ради  Миколою Марфулою проїхали за маршрутом  Соснівка – Красносілля - Вищі Верещаки – Цвітне, де оглянули об’єкти соціальної сфери, стан сільських доріг, цікавилися співпрацею органів місцевого самоврядування з керівниками сільгосппідприємств, дізнавалися про участь сільських громад у міжнародних проектах.

Своїми враженнями і роздумами хочу поділитися з читачами нашого сайту. Плануючи об'їзд сільських рад організатори ставили за мету побачити ті зміни які відбулися після останніх місцевих виборів. Чи виконали обіцяне сільські  голови коли просили своїх односельчан підтримати їх як претендентів на ці посади? На стільки це їм вдалося?

         Заїжджаємо в  село Соснівка.

      Біля сільської ради нас чекає голова – Лариса Михайлівна Лебідь. Ми слухаємо її розповідь про села які розміщені на території ради, про кількість населення, заклади соціальної сфери, надходження до бюджету, витрати. Знайомимося з колективом ради – одні жінки,  які в даний час займають усі керівні посади: секретаря, бухгалтера, землевпорядника. Хоча свого приміщення сільська рада не має, певний затишок в кімнатах створено: пофарбовано, підбілено, набір оргтехніки, меблі, вазони.

  Зупинився автобус біля Соснівської школи і стало зрозуміло – учнів тут чекають, про них турбуються.  На подвір’ї  квіти, дерева побілені, обрізані, трава покошена. Школа готова  до початку навчального року.

 Знайомимося з роботою фельдшерсько-акушерського пункту в якому жителі села мають змогу отримувати первинну медичну допомогу.

  Приємні враження залишилися після відвідування бібліотеки. Своїми силами зроблено ремонт приміщення, цікаві тематичні виставки, стенди. Завідуюча  працює недавно,  але відчувається що людям буде де погортати підшивки газет, ознайомитися з новими виданнями, поспілкуватися між собою.

    Відчувається що сільська рада надає допомогу керівникам цих закладів і коштами, і будівельними матеріалами.

 Учасники Координаційної спілкуючись між собою відмічають і покошені узбіччя, і стан місцевих доріг, і побілені стовбури дерев і квіти на клумбах. Всі сходяться на думці, що багато чого залежить саме від керівника закладу: який керівник – такий і заклад.

  Красносілля.  Центр села.

  Ольга Миколаївна Федорова знайомить нас з цифрами, гектарами, тисячами але й без них стає зрозуміло, село заможніше, більше, сучасніше.

  Не розчарували нас і заклади соцсфери – відремонтовані, забезпечені технічним обладнанням, гарячою і холодною водою.

  Вже сприймається як звичне, що в дитячому садочку і школі діють внутрішні туалети, комп’ютерні класи, бойлери і електроплити. Для учнів створені всі умови для навчання. Можливо саме тому, як з гордістю відмітила директор Красносільської школи, саме їхня випускниця Ірина Цегельник єдина золота медалістка Олександрівського району. Погоджуюся з нею, хоча в думці відзначаю, що це мабуть заслуга і самої Ірини , і її батьків, і учителів, і друзів.

  Не можу описувати всі заклади які ми відвідували, їх багато, але хочеться подякувати тим людям які в них працюють, роблять все щоб було тепло, затишно, безпечно, цікаво.

Переїжджаємо у Вищі Верещаки. Голова сільської ради Павловський Павло Михайлович показує гостям кабінети працівників ради – гарні меблі, сучасне обладнання, державна і місцева символіка. В цьому ж приміщенні розміщений  фельдшерсько-акушерський пункт, аптечний кіоск. Відчувається що це справді медичний заклад – стерильна чистота, відповідні прилади та обладнання, на стінах плакати та буклети. Завідуюча впевнено називає кількість новонароджених малят, майбутніх  мам, одиноких , яким надається медична допомога. До речі на території сільської ради знаходиться ще й Любомирський ФАП який також , зі слів Павла Михайловича, в належному стані.

  В селі всі заклади знаходяться в центрі: сільська рада, будинок культури, почтове відділення, школа, магазини.

Наступна  зупинка біля приміщення Цвітненської лікарської амбулаторії. Якщо ви тривалий час не були в с. Цвітне, думає що на вас чекають приємні несподіванки. Амбулаторія капітально відремонтована, сучасна покрівля, пластикове оздоблення стін, енергозберігаючі вікна і двері. Але не це найперше притягує вашу увагу – це молодий сад з дозрілими плодами, квіти на клумбах, зелена трава. Взагалі в цьому селі не відчувається занепаду, не перспективності, занедбаності.  Вимальовується центральна частина села – меморіальний комплекс загиблим у роки другої світової, парк, спортивний майданчик, лавочки, євро огорожа, клумби з квітами.

  Незважаючи на те, що Віктор Пилипович працює сільським головою лише перше скликання йому вдалося залучити для ремонту приміщень лікарської амбулаторії, школи, будинку культури майже 1,5 мільйона гривень. Результатом такої співпраці є не лише красиві споруди, оздоблені сучасними матеріалами, а й надана  можливість жителям отримувати якісні послуги.  Скрізь відчувається що в селі є господар – дороги, зупинки, пам’ятники, клумби, ігрові та спортивні майданчики все знаходиться в належному стані.

 Окремо хочу сказати про школу, яка кілька років тому  відсвяткувала свій столітній ювілей. Віктор Пилипович  значний час працював директором в цьому навчальному закладі і навіть зараз не шкодує сил, енергії, коштів щоб школа прикрашала село, щоб в ній було добре і учням і вчителям.

 Виступаючи учасники  наради відзначали важливість проведення таких виїзних засідань, оскільки побачене в колег можна порівняти зі своїми досягненнями щодо розвитку територій, стану об’єктів соціальної сфери, почерпнути корисний досвід співпраці органів місцевого самоврядування з керівниками  сільгоспформувань,  депутатами районної, обласної рад. Пропонували  щоб такі виїзні засідання стали традиційними, щоб до участі в них запрошувалися керівники районних галузей: освіти, культури,медицини,соціального захисту, правопорядку та інші.  Наголошувалось на тому, щоб районне керівництво при вирішенні кадрових питань обов’язково враховували результати роботи претендента, його організаторські і ділові якості.

   Я звичайно розумію, що до нашого приїзду готувалися, що нам пропонували  подивитися краще що є на їх територіях. Але гості поїдуть, а все зроблене залишиться і жителі зможуть користуватися якісними послугами.

     Ми проїхали чотири села з різною кількістю населення, різними бюджетами, кількістю об’єктів соціальної сфери.  Комусь вдалося зробити більше, комусь менше,  але  сільські  голови не сиділи це скликання склавши руки.

   Саме таких керівників не вистачає нашим громадам, керівників які гуртують біля себе однодумців, намагаються навіть при нинішніх економічних негараздах змінити життя людей на краще і це їм вдається. В цьому думаю переконалися  всі учасники виїзного засідання Координаційної ради.

Депутат 

районної ради                                             Г. Гончаренко