Вівторок, 19.03.2024, 10:38
Головна | Реєстрація | Вхід Вітаю Вас Гість | RSS
Форма входу
Пошук
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Архів записів
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

    Олександрівський район утворений у 1923 році. Розташований на північному заході Кіровоградської області і займає територію 1160 квадратних кілометрів. Населення становить 26,5 тисячі жителів.
    Поверхня району являє собою горбисту рівнину, порізану долинами річок, ярами і балками, що становить складову частину Придніпровської височини Східноєвропейської рівнини. Середня висота над рівнем моря – від 120 до 150 метрів (найвища - 232 метри).
    Клімат району помірно континентальний. Зима м’яка, з частими відлигами. Середня температура січня - мінус 6,6 градуса. Літо жарке, середня температура липня – плюс 20,2 градуса. Опадів випадає в середньому 450 - 500 міліметрів. Клімат району сприятливий для вирощування зернових і технічних культур, розвитку овочівництва і тваринництва.
    Ріки належать до басейну Дніпра і Південного Бугу. Найбільш значні притоки Дніпра Тясмин, Інгулець, Південного Бугу - Інгул.
    У ґрунтовому покриві переважають чорноземи. Район розташований на межі лісостепової і степової зон. Землі в значній мірі розорані. Ліси займають 16 процентів території району. Найбільшими лісовими масивами є Червононерубаївське та Чутянське лісництва. В лісах переважають дуб, граб, клен, сосна. Тваринний світ представлений мешканцями лісостепу і степу. Серед них косуля, дикий кабан, лисиця, заєць-русак, лось, куниця лісова, ласка, їжак, миші та інші. 3 птахів поширені орли, шуліки, горлиці, дятли, качки, дрозди, ворони, синиці, горобці та інші.
    Найдавніші сліди людини датують добою пізнього палеоліту (10 - 12 тисяч років тому). Починаючи з VІІ століття до н. е., територію району заселяли скіфи-орачі, яких, у ІІ - ІІІ століттях до н.е. почали витісняти сармати. Черняхівська культура (ІІ - VІ століття н. е.) представлена кількома поселеннями.
    З утворенням Давньоруської держави територія району опинилась на її південних кордонах. Перші літописні згадки про край належать до 1190 року і пов’язані з перебуванням на Тясмині руських князів Святослава і Рюрика.
    По території району проходив Чорний шлях, по якому татари робили набіги на Київщину. У лісах Нерубай і Чута в ХVІ - ХVІІ століттях татарські орди зосереджували сили для нападів, відпочивали після походів.
    Гетьман Богдан Хмельницький на підставі привілею польського короля Яна-Казимира (1649 рік), підтвердженого російським царем Олексієм Михайловичем (1654 рік) володів лісами Бовтишем, Нерубаєм та селом Бірками.
    У ХVІІІ столітті територія району була охоплена гайдамацькими повстаннями. Більшість населених пунктів району виникли на сучасній території у ХVІ - ХVІІІ століттях. В середині ХVІІІ століття частина району ввійшла до військових поселень Нової Сербії, а в другій половині цього століття - переселені бузькі козаки.
    Історія району пов’язана з іменами декабристів С. Г. Волконського, В. Л.Давидова, О. В. та Й.О. Поджіо, В. М. Ліхарєва, М. Ф. Орлова, А. В. Єнтальцева.
    1876 року відкрився залізничний рух через станції Цибулеве та Фундукліївку.
    З 5 серпня 1941 по січень 1944 року район був окупований німецько-фашистськими загарбниками, боротьбу проти яких вели більше десятка партизанських загонів.
    В 70-х рр. ХХ століття через район проліг магістральний газопровід "Союз", ділянку якого споруджувала молодь Німецької Демократичної Республіки.
    У надрах району залягають горючі сланці, буре вугілля, торф, граніт, пісковик, пісок та інші корисні копалини.
 
ОЛЕКСАНДРІВКА - адміністративний, економічний і культурний центр Олександрівського району, селище міського типу. Олександрівка на нинішній території виникла в першій половині ХVІІ століття. B селищі встановлені пам’ятники Т. Г. Шевченку (два), В. І. Леніну, Г. І. Петровському, загиблим воїнам-односельцям, на могилі радянських воїнів, загиблих у роки Великої Вітчизняної війни, пам’ятники воїнам-інтернаціоналістам, першому учителю, жертвам голодомору 1932-1933 років, пам’ятник трудової слави (автомобіль ЗІС-5, єдиний в області), пам’ятний знак на честь 1-ї річниці незалежності України, стела на честь Героїв Радянського Союзу - земляків, меморіальні дошки на честь одного з перших вітчизняних льотчиків, корабельного інженера, одного з перших українських соціал-демократів Л. М. Мацієвича, Єлизаветградківського підпільного райкому КП(б)У 1941-1943 рр.), визволення Олександрівки від німецько-фашистських загарбників, київського генерал-губернатора І. І. Фундуклія, Героя Радянського Союзу І. Х. Календюка, дійсного члена Інженерної академії наук України, заслуженого працівника промисловості України Ю. Ф. Цюкала. В селищі працює один з найбільших на Кіровоградщині Олександрівський районний краєзнавчий музей. В Олександрівці народились один з перших вітчизняних льотчиків, корабельний інженер, один з перших українських соціал-демократів Л.М. Мацієвич, письменники Г. О. Демченко, В. Г. Кобзар, Я. Д. Клименко, письменниця, доктор філологічних наук, заслужений працівник освіти України С. Г. Барабаш, народна артистка Російської Федерації Б. Я. Златогорова, дійсний член Російської Академії Наук, генерал-майор, член Спілки письменників Російської Федерації Б. М. Кузик. В Олександрівці в першій половині ХІХ століття проживав польський письменник української школи М. А. Грабовський, в гості до якого приїздили українські письменники Т. Г. Шевченко та П. О. Куліш. Олександрівка має вигідне транспортне сполучення. Залізнична станція Фундукліївка розташована на залізниці Київ - Донецьк. Через селище проходить автомагістраль загальнодержавного значення Київ – Луганськ - Ізварине та автодорога регіонального значення Олександрівка - Кіровоград - Кривий Ріг. Біля річки Тясмину та Георгіївського гаю є прекрасні місця для відпочинку.
    ЄЛИЗАВЕТГРАДКА - селище міського типу, центр селищної ради. Заснована в 30-40-х pp. ХVІІІ століття. Встановлені пам’ятники землякам, загиблим у роки Великої Вітчизняної війни, на могилі радянських воїнів-визволителів, В.І. Леніну, меморіальна дошка на будинку, де в грудні 1943 року знаходився штаб 75-го стрілецького корпусу, на честь повного кавалера ордена Слави М. Г. Крюкова, почесного жителя селища Снісаренка. Діє музей історії смт Єлизаветградки. Є пам’ятка архітектури місцевого значення - приміщення колишньої церковнопарафіяльної школи ХІХ століття. В Єлизаветградці народились письменник С. О. Голованівський, генерал-майори М. М. Скирда, М. І. Шеремет. У 1848 - 1849 рр. в Єлизаветградці проходив військову службу російський поет Афанасій Фет.  
    БАНДУРОВЕ - село, підпорядковане Красносілківській сільській раді. В селі встановлені пам’ятники на могилі радянських воїнів, загиблих у роки Великої Вітчизняної війни, та землякам, загиблим у Великій Вітчизняній війні. Є пам’ятка архітектури місцевого значення – мурована церква ХІХ століття. В Бандуровому збирав пісні польський композитор Кароль Шимановський.
    БІРКИ - село, центр сільської ради. Одне з найдавніших сіл району, засноване гетьманом Б.Хмельницьким в середині ХVІІ століття. У селі встановлені пам’ятники на могилах радянських воїнів, загиблих у роки Великої Вітчизняної війни, пам’ятний знак на честь перебування у селі гетьмана Б. Хмельницького, жертвам голоду 1932 - 1933 років. В селі розташована пам’ятка архітектури місцевого значення - дерев’яна Свято-Миколаївська церква ХІХ століття. У Бірках народились письменник А. І. Гай та художник В. Г. Кірман. Гетьман Богдан Хмельницький зупинявся у Бірках в 1652 та 1653 роках. У I653 році у таборі він збирав полки для походу. У табір Б. Хмельницького приїздили посли російського царя, кримського хана, турецького султана, генеральний писар, а пізніше гетьман України Іван Виговський.
    БОВТИШКА - село, центр сільської ради. В селі встановлені пам’ятники на могилі радянських воїнів, загиблих у роки Великої Вітчизняної війни, та землякам, загиблим у роки Великої Вітчизняної війни, меморіальна дошка на будинку, де в січні - лютому 1944 року знаходився штаб 2-го Українського фронту під командуванням І. С. Конєва. Старожили розповідають, що уславленому полководцю І.С. Конєву так сподобалась бовтиська вода, що він присилав за нею літака. У ХІХ столітті в селі проживав герой Вітчизняної війни 1812 року М. М. Раєвський, його дочка, дружина декабриста С. Г. Волконського М. М. Волконська. Тут побували декабристи і, як стверджують, російський письменник О. С. Пушкін.
    БУКВАРКА - село, центр сільської ради. В селі встановлені пам’ятники на могилі Героя Радянського Союзу П. А. Остапенка, радянських воїнів, загиблих у роки Великої Вітчизняної війни, землякам, загиблим у Великій Вітчизняній війні, меморіальну дошку на честь Героя Радянського Союзу П. А. Остапенка.
    ВИЩІ ВЕРЕЩАКИ - село, центр сільської ради. В селі встановлені пам’ятники на могилі радянських воїнів, загиблих у Великій Вітчизняній війні, та землякам, загиблим у Великій Вітчизняній війні. У селі народився генерал-лейтенант П. В. Єрух.
    ГОЛИКОВЕ — село, центр сільської ради. В селі встановлені пам'ятники на могилі радянських воїнів, загиблих у роки Великої Вітчизняної війни, та землякам, загиблим у роки Великої Вітчизняної війни. Тут народились письменник П. І. Куценко, заслужений артист України, співак С. В. Торбенко, заслужений працівник культури України К. В.Білошапка.
    ІВАНГОРОД - село, центр сільської ради. В селі встановлені пам’ятники на могилі радянських воїнів, загиблих у роки Великої Вітчизняної війни, та землякам, загиблим у роки Великої Вітчизняної війни. В Івангороді народився Герой Радянського Союзу, контр-адмірал В. Д. Корнер. На його честь встановлено меморіальну дошку.
    ІВАНІВКА - село, підпорядковане Староосотській сільській раді. В селі встановлені пам’ятник на могилі радянських воїнів, загиблих у роки Великої Вітчизняної війни. В Іванівні збереглась дерев’яна церква – пам’ятка архітектури місцевого значення, збудована на кошти київського губернатора І. І. Фундуклія. В Іванівці народився Герой Радянського Союзу Д. Т. Гуляєв, жили декабристи О. В. та Й. В. Поджіо, побував декабрист В. М. Ліхарєв.
    КРАСНОСІЛКА - село, центр сільської ради. В селі встановлені пам’ятники В. І. Леніну, трудової слави (трактор "Універсал"), на могилах радянських воїнів, загиблих у роки Великої Вітчизняної війни, землякам, загиблим у Великій Вітчизняній війні. В селі народились доктори медичних наук, професори В. Я. Витріщак та В. Я. Витріщак. У Красносілці збирав українські народні пісні польський композитор Кароль Шимановський, жив видатний біолог, лауреат Нобелівської премії І. І. Мечников.
    КРАСНОСІЛЛЯ - село, центр сільської ради. В селі встановлені пам’ятники В. І. Леніну, пам’ятники на могилах радянських воїнів, загиблих у роки Великої Вітчизняної війни, землякам, загиблим у Великій Вітчизняній війні, встановлена меморіальна дошка на честь створення влітку 1918 року партизанського загону, який активно боровся проти австро-німецьких окупантів, Героя Радянського Союзу С. О. Німенка. В селі народились Герой Радянського Союзу С. О. Німенко, заслужений артист України, артист театру В. І. Зіноватний. У Красносіллі проводив етнографічні дослідження вчений В. М. Ястребов, проходив військову службу російський поет Афанасій Фет, перебував тричі Герой Радянського Союзу І. М. Кожедуб.
    КРИМКИ - село, підпорядковане Голиківській сільській раді. В селі пам’ятник на могилі радянських воїнів, загиблих у роки Великої Вітчизняної війни, меморіальну дошку на честь Героя Радянського Союзу С. Г.Цупренка. В селі є пам’ятка архітектури місцевого значення - мурована церква початку XX століття. У Кримках народився Герой Радянського Союзу С. Г. Цупренко.
    МИХАЙЛІВКА - село, центр сільської ради. В селі пам’ятники на могилах радянських воїнів, загиблих у роки Великої Вітчизняної війни, землякам, загиблим у Великій Вітчизняній війні. У Михайлівці (на станції Цибулеве) народився професор О. К. Корнеев.
    НАСТИНЕ – село, підпорядковане Вищеверщаківській сільській раді. У селі розташований один з витоків річки Тясмину.
    НЕСВАТКОВЕ - село, центр сільської ради. Встановлений пам’ятник на могилі радянських воїнів, загиблих у роки Великої Вітчизняної війни, землякам, меморіальна дошка Героя Радянського Союзу Ц. С. Росковинського. В селі проживають переселенці із зони радіоактивного забруднення в наслідок аварії на Чорнобильській АЕС із Житомирської області.
    ПІДЛІСНЕ - село, центр сільської ради. В селі встановлені пам’ятники народному артисту СРСР Г. П. Юрі, пам’ятники на могилах радянських воїнів, загиблих у роки Великої Вітчизняної війни, землякам, загиблим у Великій Вітчизняній війні,, піонерам-героям, закатованих німецько-фашистськими загарбниками у 1943 році. В селі нарадились актори українського театру народний артист СРСР Г. П. Юра, народні артисти України Т.П. Юра, О. П. Юра-Юрський, Герой України, український хоровий диригент, народний артист СРСР, дійсний член-засновник Академії мистецтв України А. Т. Авдієвський. У Підлісному проживав ліберальний народник, артільний батько М. В. Левитський, який організував у селі першу в Україні та одну з перших у Європі землеробську артіль (1894 рік).
    РОДНИКІВКА - село, центр сільської ради. В селі встановлені пам’ятники на могилах радянських воїнів, загиблих у роки Великої Вітчизняної війни, землякам, загиблим у Великій Вітчизняній війні, меморіальна дошка на честь повного кавалера ордена Слави М.І. Павліченка. У Родниківці народився Герой Радянського Союзу А. А. Антонов. У селі в липні 1919 року за наказом отамана Н. І. Махна вбито отамана М. О. Григор’єва.
    РОЗУМІВКА - село, центр сільської ради. В селі встановлені пам’ятники на могилі радянських воїнів» загиблих у роки Великої Вітчизняної війни, землякам, загиблим у Великій Вітчизняній війні. В селі знаходиться пам’ятка містобудування і архітектури України – Свято-Хрестовоздвиженська церква, де поховані в усипальні герой Вітчизняної війни 1812 року, генерал М. М. Раєвський та члени його родини. Церква-усипальня споруджена в 1833 - 1855 роках. Поблизу села у колишньому лісі Раєвського поховані борці за волю України – отаман Чорний Ворон (колишній студент Катеринославського гірничого інституту Микола Скляр) та його побратими, які загинули у 1920 році в нерівному бою з переважаючими силами Першої кінної армії Семена Будьонного. З тих пір це лісове урочище місцеве населення називає Чорний Ворон. На могилі встановлено дерев’яний дубовий хрест. В селі діє Народний музей історії села Розумівки, створюється історико-архітектурний заповідник родини Раєвських. Мальовничі околиці Розумівки біля Бондарського ставу приваблюють багатьох туристів.
    СОСНІВКА - село, центр сільської ради. В селі встановлені пам’ятники на могилі радянських воїнів» загиблих у роки Великої Вітчизняної війни, землякам, загиблим у Великій Вітчизняній війні, меморіальна дошка на честь Героя Радянського Союзу Ф. К. Павловського. В селі народились Герой Радянського Союзу Ф. К. Павловський, доктор медичних наук, професор О. О. Ступницький, митрополит Іван (Павловський).
    СТАВИДЛА - село, центр сільської ради. В селі встановлені пам’ятники на могилі радянських воїнів» загиблих у роки Великої Вітчизняної війни, землякам, загиблим у Великій Вітчизняній війні, меморіальна дошка на честь повного кавалера ордена Слави М. Г. Кивгили. У Ставидлах народились письменник М. О. Григорів, член-кореспондент АН України А. І. Задонцев.
    ТРИЛІСИ - село, центр сільської ради. В селі встановлені пам’ятники на могилі радянських воїнів» загиблих у роки Великої Вітчизняної війни, землякам, загиблим у Великій Вітчизняній війні. У селі народились письменники А. І. Кримський, А. А. Кримський, професори, доктори медичних наук В. І. Шаповал та М. К. Фуркало.
    СТАРА ОСОТА - село, центр сільської ради. В селі встановлені пам’ятники на могилі радянських воїнів» загиблих у роки Великої Вітчизняної війни, землякам, загиблим у Великій Вітчизняній війні, на честь Героя Радянського Союзу Н. Т. Євтушенка. У Старій Осоті народились Герой Радянського Союзу Н. Т. Євтушенко, генерал-майор С. І. Шемена, доктори медичних наук Ф. П. Матвеєв, Г. П. Євтушенко, професор О. І. Похил, професор, заслужений діяч мистецтв України Д. Г. Євтушенко.
    ЦВІТНЕ - село, центр сільської ради. В селі встановлені пам’ятники Ф. Е. Дзержинському, на могилі радянських воїнів» загиблих у роки Великої Вітчизняної війни, землякам, загиблим у Великій Вітчизняній війні, меморіальна дошка на честь повного кавалера ордена Слави Т. З. Березовського, пам'ятний знак на честь отамана Пилипа Хмари. У Цвітному народилась заслужена художниця України Т. Ф. Гордова, отаман Холодноярської повстанської республіки (1918-1922) Пилип Хмара. З селом пов’язана діяльність ватажка повстання Коліївщина Семена Неживого.
    ЯСИНОВЕ - село, центр сільської ради. В селі встановлені пам’ятники на могилі радянських воїнів, загиблих у роки Великої Вітчизняної війни, землякам, загиблим у Великій Вітчизняній війні.
Сайт створено Олександрівською районною радою © 2024