29 квітня, у рамках фестивалю "Холодний Яр”, біля села Розумівка, поряд з могилою отамана Чорного Ворона відкрили пам’ятник автору книги "Холодний Яр” Юрію Горлісу-Горському.

Участь у відкритті взяли перший заступник голови Кіровоградської облдержадміністрації Сергій Коваленко, голова Кіровоградської обласної ради Олександр Чорноіваненко, голова райдержадміністрації Ольга Борота, голова районної ради Григорій Гончаренко, краєзнавці, небайдужі громадяни з різних міст області та України, учасники АТО.

Всі присутні хвилиною мовчання вшанували героїв Холодного Яру – учасників російсько-української війни 1917-1922 років, поклали квіти до могили Чорному Ворону (Миколі Скляру) та пам’ятнику Юрію Горлісу-Горському. Єпископ Кропивницький і Голованівський, владика Марк освятив прапори України та Холодного Яру, хрест на місці поховання отамана та пам’ятник, провів молебень за загиблими у російсько-українській війні 20-х років минулого століття та сучасній, розв’язаній Кремлем на Донбасі.

Відкриття пам’ятника супроводжувалось виступами акторів Кіровоградського академічного українського музично-драматичного театру імені М.Л.Кропивницького, які зачитали уривки з роману Юрія Горліс-Горського "Холодний Яр” та вірш Тараса Шевченка "Холодний Яр”, а також кобзаря Тараса Силенка та школярів із Великої Виски.

Пам’ятник Юрію Горліс-Горському було встановлено за ініціативи кіровоградських істориків і краєзнавців, зокрема, Юрія Митрофаненка та Івана Петренка. У встановленні пам’ятника також брали участь лауреат обласної премії ім. Ястребова, приватний підприємець, викладач історії профтехучилища, народний депутат, працівники Олександрівського лісгоспу, скульптор, місцевий фермер, Розумівський сільський голова.

Юрій Горліс-Горський (справжнє ім’я Юрій Юрійович Городянин-Лісовський; літературний псевдонім Горліс-Горський, у підпіллі Залізняк) — український військовий і громадський діяч, старшина Армії УНР, письменник.

Учасник Першої світової війни. В роки Національної революції — хорунжий Богданівського полку Запорізької дивізії, до якого вступив у віці 20 років.

На початку лютого 1920 року, під час Зимового походу, коли Запорізька дивізія перебувала в околицях Холодного Яру, Юрій занедужав і був змушений лишитися на лікування в Мотронинському монастирі, де в той час розміщувався штаб полку гайдамаків Холодного Яру. Після лікування мав наздоганяти свою частину та холодноярівці, яким бракувало старшин з військовим досвідом, переконали його лишитися.

Обравши прізвисько Залізняк, Лісовський прийняв призначення осавулом 1-го куреня полку гайдамаків, ставши одним з найближчих помічників курінного Івана Петренка та Головного отамана Василя Чучупаки.

Повертався до Холодного Яру в часи Другої світової війни, де збирав свідчення учасників холодноярської боротьби.