На черговій сесії районної ради будуть розглядатись
питання реформування галузі освіти. Чому вони постали і які шляхи їх
вирішення?
-
Зараз депутати на комісіях активно обговорюють питання утворення п’яти
освітянських комунальних закладів в районі, вивчають Статути цих об’єднань,
радяться зі спеціалістами, приймають певні рішення.
Що
ж ми маємо: 24 загальноосвітні навчальні заклади, в яких навчаються 2667
учнів. Але з 24 шкіл 12 мають менше ніж 100 учнів, вважаються малокомплектними.
Для порівняння: в сусідньому Знам’янському районі всього 13 шкіл і з них
жодної малокомплектної.
Мабуть,
переважна більшість читачів знають, що держава фінансує освіту від кількості
учнів. В 2015 році надійшло державних коштів в район в сумі близько 28 млн.
грн., а фактично використано на районну освіту більше 40 млн. грн. Простою
арифметичною дією отримуємо, що дофінансовано з місцевих бюджетів 11 млн. 610
тис. грн. Це наші з вами кошти: сільгоспвиробників, підприємців, бюджетників.
Ми
виконали всі зобов’язання перед педагогами по заробітних платах, надбавках,
стимулюючих, і логічно хотілося б мати добрі результати з якості знань наших
учнів.
На
жаль, результати зовнішнього незалежного оцінювання показали низький рівень
знань учнів. Наприклад, з набраних балів з української та іноземної мов
Кіровоградщина зайняла 18-20 місце в Україні, і наш район теж не в лідерах.
Або
з 7 золотих медалей, на які претендували наші учні в цьому році, підтвердили
свої знання лише двоє (Олександрівський НВК №3).
Аналізуючи
ситуацію, яка склалася в освітній галузі району, батьки учнів, депутати,
сільські голови вважають: необхідно щось змінювати!
Ми бачимо вихід у
створенні опорних шкіл, де намагатимемося зібрати педагогів, які і сьогодні
вже дають учням якісні знання, зміцнити матеріальну базу цих закладів,
фінансово заохочувати тих, хто дає результат. Це будуть комунальні заклади
районної ради, керівники яких будуть звітувати про результати роботи перед
депутатами і, основне, працюватимуть за контрактом! Їх завдання – створити
конкурентне навчальне середовище, як серед педагогів, так і серед учнів. Саме
від цього буде залежати наповнюваність таких навчально-виховних об’єднань.
Школярі будуть намагатися навчатися в тих школах, де отримають міцні знання.
Сьогодні
жодним чином не стоять питання закриття шкіл, звільнення учителів підвезення
учнів до опорних шкіл.
Для
організації підвозу треба мати автобуси і якісні дороги. Для цього необхідно
придбати ще п’ять шкільних автобусів і відремонтувати десятки кілометрів
сільських доріг. Це буде проходити поступово і то за умови, коли батьки і учні переконаються, що
в таких опорних школах дають набагато якісніші знання.
Крім
того, моє переконання – незалежно від
кількості учнів в будь-якому населеному пункті початкова школа повинна
залишатися. Тут не стоїть питання економії коштів, ще раз повторюсь, основне –
знання учнів.
Пішовши
запропонованим шляхом, ми, крім того, вирішимо ще й болючу проблему нестачі
фахівців, зокрема, іноземної мови, інформатики, фізичної культури в сільській
місцевості.
І
на завершення. Батьки цікавляться, чи можна буде возити дітей в інше НВК, а не в запропоноване
в проектах рішень сесії. В перспективі діти будуть намагатися навчатися в тій
школі, яка показує найкращі результати. Конкуренцію витримають заклади, які
завоюють прихильність батьків і учнів. Прикладом може служити гімназія Короткова в м. Кіровограді,
де навчаються учні з усієї області.
Для
майбутнього своїх дітей батьки повинні зробити вибір. Або ми будемо намагатися
йти в ногу з часом, або будемо витрачати мільйони на опалення і ремонт
напівпорожніх приміщень, мати в перспективі профільне навчання (поглиблене
вивчення предметів), або індивідуальну форму навчання (якщо в класі менше 5-ти
учнів) і відповідно вдвічі меншу кількість годин для цих дітей.
|